•  Офіційний форум ВО "Свобода"  •  Початок  •  Зареєструватись  •  Пошук  •  Вхід
   
 ОУН-УПА - хто вони для вас?

Опитування :: ОУН-УПА - хто вони для вас?

Однозначно - герої!
67%
 67%  [ 254 ]
Герої з незначними зауваженнями
9%
 9%  [ 37 ]
Просто одна з воюючих сторін
3%
 3%  [ 14 ]
Історичне непорозуміння
8%
 8%  [ 32 ]
Бандити! І січові стрільці бандити, і козаки бандити...
10%
 10%  [ 39 ]
Всього голосів : 376


Автор Повідомлення
Джміль


Повідомлень: 892
Звідки: Січеслав

ПовідомленняНаписане: 04 травня 2007, 11:13 Переглянути профілі учасників     Відіслати листаВідвідати сайт учасникаICQ     Відповісти цитуючи     Догори

Лісовик написав:
Дуже хочеться пояснення Вашого вислову, щоб люди знали.

Я і сам не знаю про те, що УНА створила УПА.

Згоден, що ця сторінта в українській історії мало вивчена.


Наскільки мені відомо, Роман Сушко не мав відношення до УПА. Він знаходився в опозиції до бандерівської ОУН.

Українська Національна Армія (УНА) була створена на базі двох українських дивізій у складі ЗС Німеччини: 1-ої (більше відомої як Дивізія "Галичина"), що складалася з галичан, і 2-ої, що складалася з наддніпрянських українців. Загальне командування УНА здійснював генерал П. Шандрук.
УНА також не має відношення до УПА, бо формування УНА відбувалося на території Німеччини, і в Німеччині ж УНА провела всі свої бої навесні 1945 р.

_________________
На будь-яке запитання російською маю одну відповідь - стріл. (с) Яків Гальчевський, командир (1921-1925) Подільської повстанської групи
http://dzhmil.livejournal.com
Лісовик


Повідомлень: 7
Звідки: Київ

ПовідомленняНаписане: 10 травня 2007, 17:23 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Я з Вами майже у всьому згоден але одна обставина, яка мене турбує і, на мою думку, має якесь значення у взаємовідносинах між УПА і УНА. Це постать Тараса Бульби-Боровця.

Як відомо УПА складалося з:

1. УПА «Поліська Січ». Це військове формування діяло під керівництвом Тараса Бульби-Боровця на Волинському Поліссі до липня 1943 р. і було тоді перейменовано на Українську Народну Революційну Армію.

За дорученням президента УНР в екзилі А.Лівицького та генерала В.Сальського, Т.Боровець перейшов 01.8.1940 р. нелегально радянський кордон і почав організувати збройну підпільну силу як територіяльні «Січі». Але підготував однак лише одну формацію —«Поліську Січ», яка з початком німецько-радянської війни виступила проти Червоної Армії і повністю очистила Полісся від радянських військових частин, що залишалися там після відступу основних сил армії. В лави «Поліської Січі» влилися деякі колишні старшини Армії УНР (полковник І.Литвиненко, полковник П.Дяченко, полковник П.Смородський, полковник Трейко, сотник Рогатий та ін.), а пізніше ОУН полковника А.Мельника (сотник Терлиця, поручник Домазар, поручник Дяченко), на підставі окремого договору з Боровцем, складеного у Львові в липні 1941 р.

У кінці 1943 року Т.Бульба-Боровець розпочав переговори з німцями про залишення ними зброї для його частин після відступу німців та про звільнення українських політичних в’язнів включно з С.Бандерою, але він був заарештований і посаджений німцями до концтабору в Саксентавзені.

2. Це збройно-політичне формування діяло на Україні у 1942-55 роках. До цієї УПА входили військові формування ОУН А.Мельника і ОУН С.Бандери. З 1943 року ОУН С.Бандери підпорядкувала собі всі підрозділи УПА.

Українська Національна Армія (УНА).
У березні 1945 р. у м. Веймарі (Німеччина) було створено Український Національний Комітет (УНК) під головуванням генерал-хорунжого Павла Шандрука, який розпочав формування Української Національної Армії (УНА), військові сили якої планувалося зосередити в Австрії. До складу цієї української визвольної армії був намір зібрати всіх українців, що боролися в складі німецьких збройних сил. П.Шандрука було призначено командувачем УНА, а начальником штабу – генерала Аркадія Валійського. Призначення П.Шандрука було здійснено на пропозицію Президента Української Народної Республіки Андрія Лівицького та інших провідних політичних діячів.

До складу УНА увійшли: дивізія “Галичина” (як 1-ша Українська дивізія) (бл. 16 тис. вояків), 1-ша Українська протитанкова бригада “Вільна Україна” (як 2-га Українська дивізія) (1900 вояків), курінь “Вільних козаків” під керівництвом полковника Павла Терещенка (700 вояків), який раніше входив до складу 599-ї руської бригади в Данії, Запорозький Загін УВК полковника Андрія Долуда, Окремий загін УВК сотника І.Миколаєнка, 281-й східний кавалерійський дивізіон (запасна бригада) (5 тис. вояків), який дислокувався в Лоріані (Данія), та 651-й східний батальйон забезпечення, що до цього перебував у Голландії, два піхотні полки охоронної служби (2 тис. вояків), які перебували в Бельгії та Голландії, три курені польвої жандармерії, відділ зенітної артилерії (юнаків), бригада особливого призначення отамана Тараса Бульби-Боровця (400 вояків), яка була сформована в м. Йоганнесберг в Чехії. Її завданням було проведення бойових дій на території України спільно з військовими формуваннями Української Повстанської Армії.

І знову ми зустрічаємо Тараса Бульбу-Боровця - засновника УПА зразка 1941 року і у 1945 році підлеглого командуючому УНА генерал-хорунжому Павлу Шандруку.

Думаю саме в цих історичних зв'язках може бути розгадка якоїсь не розкритої таємниці, яка заважає сьогоднішнім українцям об'єднатися в єдиний національний фронт боротьби за Українську Україну.

_________________
Українська нація господар на своїй землі
Лісовик


Повідомлень: 7
Звідки: Київ

ПовідомленняНаписане: 10 травня 2007, 17:52 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Щодо бойового шляху Романа Сушка.

Є історичні відомості, що полковник Роман Сушко у 1921 році був командиром 16-ї стрілецької бригади 6-ї стрілецької козацької дивізії Армії УНР.


Саме ці козаки брали участь у Другому Зимовому поході на Україну з території Польщі у складі Волинської групи під командуванням українського генерала Юрка Тютюнника.

Неподалік від села Малі Миньки група попала в засідку і прийняла тяжкий бій. Як згадували місцеві жителі, чекісти примусили полонених викопати біля містечка Базар на Житомирщині велику яму. Перед розстрілом червоний комісар запропонував засудженим до страти козакам, що коли хто з них заявить каяття та присягне вступити до лав Червоної армії для боротьби з українськими “бандитами”, того буде помилувано.

Цієї грізної хвилини виступив козак 6-ї стрілецької дивізії Щербак і сказав: ”Я, козак 6-ї Січової стрілецької дивізії Щербак, від себе й козаків, яких я знаю, кажу вам: ми бачимо, що нас чекає, і ми не боїмося смерті, але до вас служити не підемо. Коли ж ви поб’єте нас – знайте, що за нас вам помститься весь український народ. А коли до українських вояків дій-те чутка про вашу ганебну роботу, то за кров нашу вони будуть нищити все, що тільки має хоч малий зв'язок із вами, каторжани!”. Голосне, по-тужне “Слава” рознеслося по полю, і залунав, як останній салют Україні, гімн “Ще не вмерла Україна…”,

У 1939 році Роман Сушко очолює Український Легіон (інша назва -"Військові Відділи Націоналістів" - "ВВН").

Учасники Легіону у 1940 році служили в українській порядковій поліції у Генеральній Губернії, в у 1944 році перейшли до УПА-Захід.

У них однострої були темно-синього кольору, а на лівій кишені поліційного однострою вони носили відзнаку ВВН із зображенням тризуба і написом "Слава Україні".

Звісно, не можна з впевністю говорити, що Роман Сушко був завжди серед цих українців, але це були його бійці, і тому він має причетність до УПА.

_________________
Українська нація господар на своїй землі
Джміль


Повідомлень: 892
Звідки: Січеслав

ПовідомленняНаписане: 15 травня 2007, 14:36 Переглянути профілі учасників     Відіслати листаВідвідати сайт учасникаICQ     Відповісти цитуючи     Догори

Те, що назівають "УПА-Поліська Січ-УНРА", тобто формування Боровця, і Українська Повстанська Армія 1942 року - все ж таки цілком різні речі, і говорячи "УПА" майже ніхто з істориків не має на увазі Боровця. Якщо йдеться про нього, окремо оговорюють - "УПА Боровця - Поліська Січ".
Про відношення Боровця з ОУН-р наведу цитату, яка, на мою думку, добре висвітлює їхні взаємовідносини.

"Справа переговорів нашого [тобто ОУН-р] проводу з «Бульбою», була на той час відомою в терені. Припинення дальших розмов з ним лишило по собі багато питань, що потребували вияснення. На одній з нарад організаційного проводу доповідав про цю справу «Галина» (Яків Бусел), що був у нас проїздом. Він зазначив, що вже тоді, коли «Бульба» з’явивсь на пропоновані переговори, він знаходився в досить безперспективній ситуації. Його розмови з німцями від 1941 р. (без згоди Державного Центру УНР) про створення українських збройних відділів не дали ніяких результатів. Те, що він зібрав у «Поліську Січ», було зліквідовано німцями ще в листопаді 1941 р. Після того «Бульба» почав наново збирати людей, але формування нових військових загонів натрапляло на брак кваліфікованих старшин й організованого запілля. Не допомогли в цьому з Центру УНР, де були такі кадри і до якого «Бульба» звертався. А крім того, в той час «Бульба» був оточений людьми, між якими велась постійна боротьба за впливи на нього. Були ними його дорадники — Олег Штуль, член і ад’ютант штабу і одночасно представник від ОУН(м) та Іван Мітринґа — шеф Політично-пропагандивного відділу Штабу, людина політичне грамотна і з амбіціями. Ці дорадники по різному старались впливати на «Бульбу» й інших членів штабу.

В умовах опанованого бандерівцями запілля «бульбівцям» треба було шукати нових партнерів і виходу з положення. Пропозиції переговорів зі сторони ОУН(б) були дуже на часі. «Бульба» прийшов на ці переговори як самостійний партнер, розмови велись виключно з ним, без ніяких зобов’язань інших політичних угрупувань у його штабі. Виглядало, що «Бульба» повернувшись з перших переговорів, наткнувся на осуд і спротив за це самостійне, неузгіднене рішення, бо його партнери, в цьому випадку — О.Штуль з середовища ОУН(м) — вимагали своєї участи в дальших переговорах. Така опозиція в його штабі була причиною, що «Бульба» не відважився прийняти пропозицію очолити спільний військовий штаб з проводом ОУН(б) і не прибув на чергову зустріч 14-го квітня 1943 р. (а не 24-го як подає «Бульба»), боячись розвалу свого штабу.

Такі інформації і аналіза цієї справи вповні вияснювали нам зірвання дальших розмов. Командир «Охрім» твердо стояв на тому, що він хоче продовжувати розмови тільки з «Бульбою». Дальші закуліси цієї справи нам не були відомі. Це була моя остання зустріч з «Бульбою» в підпіллі. Доходили чутки про його отаманію, було відомо про його спроби вести переговори з полк. Лукіним, спеціяльним представником совітської партизанки. З ним «Бульба» навіть домовився про мирні відносини і обмінявся кличками в терені. [– sic!!!] Про це «Бульба» згадує в своїх споминах «Армія без держави», ст. 216, у такій формі:

«У червні 1942 року Головна Команда УПА [так «Бульба» називав свій штаб] на спеціяльному засіданні розглянула цю пропозицію генерального штабу СССР і вирішила розпочати Українсько-совєтські переговори.»

Переговори ці тягнулись до 1943 р. і не довели до ніякого домовлення політичної натури. Остаточно бoльшовики, маючи навіть домовлені клички з «Бульбою», при одній зустрічі з його відділом вистріляли всіх його людей («Армія без держави», ст. 240).
Така «лісова політика» «Бульби» тягнулася майже до кінця літа 1943 р. й сіяла анархію в терені, дезорієнтувала населення і треба було якось з того виходити. За відомом і згодою Крайового проводу ОУН(б) Волині, командир «Охрім» дав наказ розброїти штаб «Бульби». Сталось це 19 серпня 1943 р. Виконуючи наказ, сотня командира «Дороша» оточила місце постою штабу «Бульби» біля с. Бистричі Людвипольського р-ну і без жодного вистрілу його перебрала.

«Бульби», його дружини і ближчого його оточення в штабі на той час не було. Штаб цей і його охорону, в складі неповної сотні (83 чол.), сотня к-ра «Дороша» ескортувала в околиці с. Стидинь у Костопільщині.

В штаб «Бульби» входили: полк. Совенко — літня людина, гетьманець; полк. Трейко — також старший віком гетьманець; сотн. О. Новицький — старшина Армії УНР з дружиною; пор. інж. Гудимчук — людина не військова, за фахом землемір; сотенний «Евген» — учитель з Житомирщини, що був комендантом охоронної сотні штабу і зв’язковий «Крук». Всі вони, не маючи змоги вернутись до леґального життя, дали згоду перейти в ряди УПА.

Самого отамана «Бульбу» судив заочно польовий суд в такому складі: голова — полк. О. Омелюсік (член ГВШ УПА, підвищений пізніш до ранґи генерала, помер на еміґрації і похований у Бавнд Бруці), к-р «Охрім», к-р «Дубовий», к-р «Омелько», к-р «Наливайко» та двох стрільців. На першому засіданні суду, був внесок запропонувати «Бульбі» добровільно зголоситись на суд з повною ґарантією особистої безпеки. «Бульба» на суд не з’явився.

Основним звинуваченням «Бульби» було те, що він своїми переговорами з німцями і совітами вносив анархію і в без того складні етапи самооборони населення, що було основною ціллю Української Повстанської Армії. В своїй співпраці з ворогами «Бульба» дав їм доступ до запілля УПА, що спричинило ряд диверсій.

Після ліквідації його центру і суду над ним, «Бульба» цілий час ширив чутки в терені, що бандерівці фізично знищили багато людей у цій акції, пограбували майно приватних людей, фізично знищили членів штабу, замордували його дружину та його дорадника Івана Мітринґу. В пізнішому виявилось, що Іван Мітринґа згинув разом з сотн. Раєвським і іншими в бою з совітською партизанкою [Армія без держави, ст. 268] при кінці 1943 р.

Загально було відомо, що дружина «Бульби» (чешка) не жила з ним останньо, перейшла до УПА і працювала в характері медсестри в курені «Шавули», що мав місце постою в Людвипольському р-ні. На еміґрації є свідчення людей (п. Г. Б., що знала її особисто з Волині і яка якийсь час жила в Чехії), що вона зустрічала дружину «Бульби» в Чехії. Жила вона там під своїм дівочим прізвищем Анна Опоченська.

Р. Петренко. «Командири Дмитро Клячківський і Василь Івахів»//Вікно в історію, бер.-квіт. 2002 р.

..........

Тобто ми цілком слушно можемо стверджувати, що УПА до створення УНА не має причетності, оскільки 400 вояків Боровця - це вояки Боровця, а не УПА.

Щодо Романа Сушка, то він загинув 14 січня 1944 року і про його наміри щодо приєднання до УПА можна лише здогадуватися. Обставини його смерті досі залишаються нез'ясованими.

_________________
На будь-яке запитання російською маю одну відповідь - стріл. (с) Яків Гальчевський, командир (1921-1925) Подільської повстанської групи
http://dzhmil.livejournal.com
Лісовик


Повідомлень: 7
Звідки: Київ

ПовідомленняНаписане: 16 травня 2007, 09:34 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Дуже дякую за детальну інформацію.

Вважаю, що є необхідність розкривати для широкого загалу суспільтсва і такі тонкі нитки історії нашої країни.

_________________
Українська нація господар на своїй землі
Лісовик


Повідомлень: 7
Звідки: Київ

ПовідомленняНаписане: 16 травня 2007, 15:10 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Алекс_ написав:
Ну як можна назвати загони, якi вбивали мирне населення - жiнок, дiтей, стареньких (тiльки на Волинi бравi вояки бандерiвцi зарубали сокирами, закололи вилами, забили молотками бiльше 40,000 мирних людей), тiльки тому що вони були поляками. I оцих називати героями? Однозначно - бандити.

Чого не скажеш про хлопцiв, якi загинули пiд Крутами. Oсь це так - герої. Слава героям! Слава хлопцям-добровольцям!



А як назвати колишніх вояків Червоної армії, які до 1954 року у "мирний час" у складі "винищувальних загонів" чистили західноукраїнські землі від українців. І чому під цю чистку попало багато жінок, молодих дівчат і хлопців, які ще навіть не встигли щось такого зроботи проти радянської влади.

Що стосується терміну "винищувальні заготи", то цей термін є у пенсійному Законі України, а ті, хто проводив цю чистку зараз отримують пенсію і ходять по Хрещатику 9 травня.

_________________
Українська нація господар на своїй землі
Ліс


Повідомлень: 1
Звідки: Львів

ПовідомленняНаписане: 20 липня 2007, 01:12 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Шановне панство! Можливо, хтось знає про діяльність УПА на Тернопільщині, в районі села Зарваниця (цього самого)? Десь там загинув мій дідо. Крім уривчастих розповідей, жодної інформації не маю. Бабця так ні слова і не сказала, вдійшовши в кращий світ, залишивши нам тільки своє дівоче прізвище (для запобігання репресіям). Розповіді інших людей, котрі були до цього причетними, були дуже скупі, тому, що це було ще при совєтах. Тепер Бог забрав їх у вічність. Спитати ні у кого. Будьте добрі, якщо хтось щось знає, підкажіть напрямки пошуків. Хочу своїх дітей на конкретних фактах виховувати. Спасибі.

_________________
Ліс
Максим


Повідомлень: 164
Звідки: Далекий Схід України

ПовідомленняНаписане: 23 серпня 2007, 05:17 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Для мене вони - герої. Щось в них було від катарів, які навіть після падіння замку Монсегюр не згодились зректися своєї віри і зійшли на багаття інквізиції.

А з приводу того, що упівці когось там застрелили без вини, чи ще щось... Ну і що з того? Якщо так копатися, то тілько Господь Бог в героях ходитиме. Війна є війна. Хочеш не хочеш, а десь та влізеш.
Салам Алейкум


Повідомлень: 8
Звідки: Уч-Кудук

ПовідомленняНаписане: 09 вересня 2007, 16:44 Переглянути профілі учасників     Відіслати листаВідвідати сайт учасника     Відповісти цитуючи     Догори

Цитата:
тілько Господь Бог в героях ходитиме
cаме так!

_________________
Iнтернаціоналізм є наступним еволюцiйним кроком пiсля націоналізму.
Подальша глобалiзацiя спричинить ще бiльшу дiфузiю мiж народами
Едельвейс


Повідомлень: 63
Звідки: Житомир

ПовідомленняНаписане: 20 вересня 2007, 13:47 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Вояки ОУН--УПА були справжніми воїнами духа. Бо прийняти рішення протистояти величезній імперії з практично нульовими шансами на перемогу -- це великий духовний подвиг.
Вони знали, що мапу Європи вже поділено між совєтами, американцями й анлійцями; знали й те, що потрапивши в полон, вони будуть або закатовані, або кинуті на десятки років до Сибіру. І все одно вони прийняли рішення боротися. І боролися аж до кінця 50-х років, а боротися з СРСР в ті часи було надзвичайно важко і смертельно небезпечно.
Не можу як дехто, вважати їх святими, бо на війні не буває святих.
Але вважаю їх героями, які воювали за хорошу ідею і віддали свої життя та здоров'я за справжню Незалежність, ту Незалежність, яку нам же треба здобути.
Лісник


Повідомлень: 934
Звідки: Запоріжжя-Київ-Ірпінь

ПовідомленняНаписане: 04 жовтня 2007, 00:31 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Ярослав Сватко: Навіщо нам потрібна УПА
З виступу на урочистій академії з нагоди 65-ліття УПА
у Франковому Універститеті 2 жовтня 2007 р.

http://www.maidan.org.ua/static/mai/1191338034.html

Програма ювілейних заходів до 65-ї річниці створення УПА

http://www.maidan.org.ua/static/news/2007/1191430488.html
Лісник


Повідомлень: 934
Звідки: Запоріжжя-Київ-Ірпінь

ПовідомленняНаписане: 04 жовтня 2007, 00:35 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

65 років УПА

http://www.history.iv-fr.net/category.php?id=746
Архонт


Повідомлень: 28
Звідки: Дніпропетровськ

ПовідомленняНаписане: 06 жовтня 2007, 01:55 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Герої. Однозначно герої.

Саме завдяки таким діячам у скрутні історичні часи збереглась українська нація, збереглась її культура.

Говрити на цю тему можливо довго.

Але підсумок будь-яких дискусій може бути один - діячі крайового проводу ОУН та вояки Повстанської армії воювали проти ворогів і зрадників не дарма. Не дарма вони помирали.

Їхня мета - вільна українська держава - досягнута.

Пам'ятаймо героїв.

_________________
Любіть у коханні, в труді, у бою, як пісню, що лине зорею...
Всім серцем любіть Україну свою, - і вічні ми будемо з нею.
Рихт Ойхь


Повідомлень: 20
Звідки: Івано-Франківськ

ПовідомленняНаписане: 06 жовтня 2007, 13:48 Переглянути профілі учасників     Відіслати листаВідвідати сайт учасника     Відповісти цитуючи     Догори

[Порушення правил форуму. Адміністрація]

_________________
Борітеся Поборите
БАРАБАС


Повідомлень: 9512
Звідки: Ялта-Ужгород. Україна.

ПовідомленняНаписане: 22 грудня 2007, 20:17 Переглянути профілі учасників          Відповісти цитуючи     Догори

Слав написав:
Синя Ворона

Раджу вам більше читати про ОУН-УПА. Море цікавого матеріалу є і в інтернеті.
Наприклад ось : Віктор Суворов (Резун )про Романа Шухевича і не тільки...

http://blog.izbirateley.net/?p=923
Виктор Суворов: «Перед Романом Шухевичем снимаю шапку»

Чорний ! Можете додати ще один голос !

Image
Віктор Суворов написав:

- Какого статуса, по-вашему, в государстве Украина заслуживают ветераны УПА? У нас сейчас очень острая дискуссия по этому поводу идет.

- Тут дискуссии быть не может. Нужно вести дискуссию о том, какого статуса заслуживают чекисты, которые проводили коллективизацию, гнали украинцев в Сибирь и убивали их миллионами только за то, что они – украинцы. Вот статус этих надо сейчас разобрать. И тогда все станет на свои места.

_________________
Свобода - тверда як меч.
Або вона у тебе є, або тебе нема.

Редаговано: БАРАБАС (22 грудня 2007, 21:13)

 
Нова тема Відповісти

 
ВО "Свобода"
Олег Тягнибок - голова партії
Всеукраїнське об'єднання "Свобода"
http://www.tyahnybok.info

Виступає за:
захист прав українців
шану національних героїв та святинь
поширення української мови
тверду проукраїнську політику



ВО "Свобода"
Українська права партія,
зареєстрована в 1995, однак
діяла з перших років
здобуття незалежності. Програма ВО "Свобода" є
Програма захисту українців

Основні напрямки програми:
визнання голодомору та
репресій геноцидом українців,
захист української мови,
визнання ОУН-УПА,
національна справедливість



Лічильники

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET