•  Офіційний форум ВО "Свобода"  •  Початок  •  Зареєструватись  •  Пошук  •  Вхід
   
 Роздуми з приводу річниці вшанування полеглих під Крутами

Автор Повідомлення
Олесь Вахній


Повідомлень: 219
Звідки: Київ

ПовідомленняНаписане: 29 січня 2012, 19:36 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Попри без перебільшення шалену рекламу, запущений кілька років тому в прокат кінотеатрів України художній фільм культового актора і режисера (австралійця за походженням) Мела Гібсона «Апокаліпсис», глядацькою публікою був сприйнятим з байдуістю й прохолодою. Неприбутковий для власників глядацьких залів «проект» демонструвався не більше тижня. Але невеликий касовий збір жодним чином не був свідченням низької якості й відсутності вартого для осмислення змісту.
Знищивши ще на початку 90-их років вже минулого століття українську кіноіндустрію, нинішні заробітчани на ниві дубляжу та прокату доклали титанічних зусиль аби атрофувати смаки глядацької аудиторії. Нині, “комерційним успіхом'' користуються вульгарні й примітивні комедії, багатометражні мультфільми для дорослих та видовищно-батальні сцени. Занурюватись в сакральний зміст побаченого на екрані, роздумувати над ним й тим самим збагачуватись духовно, нинішню публіку нахабно відучили. Такі реалії. Прогресивно деградуємо.
Варто визнати, що Гібсон славиться вмінням збуджувати емоції навіть в зачерствілих й збайдужілих душах й провокувати глядача. Свідчення тому - талановито зіграні ролі головних героїв в “Хороброму серці” й “Патріоті”, та режисерська праця над “Страстями Христовими”.
На противагу культивованій впродовж кількох століть тезі, що саме військова експансія європейців стала причиною загибелі кількох цивілізацій на обох американських континентах, Гібсон доводить, що занепад автохтонів розпочався задовго до їхньої з’яви. Цим самим він викликав невдоволення серед нащадків кровожерливих і диких (навіть попри непогані досягнення в галузі астрономії та математики) ацтеків і майя. Але на що, крім обурення, вони здатні? Справді, знищення двома-трьома сотнями іспанців кількадесятитисячних армій дають підстави стверджувати, що в автохтонів не все було гаразд. Людські жертвоприношення, культивування статевих збочень, примітивна забобонність та цинічна бездуховність для народів Нового Світу були щоденною нормою. Прикро, але аналогії між зниклими з лиця землі цивілізаціями й українськими реаліями настирно напрошуються до порівнянь.

Внаслідок політичних пертурбацій в Петербурзі у 1917 році, влада в Україні дісталась тим, хто в часи царату не докладав жодних зусиль задля здобуття незалежності. Вимушену еміграцію Грушевського та проблеми Винниченка з поліцією, дозволю собі порівняти з долею кількох нещодавніх чільників Спілки письменників, дискредитуючого українську національну ідею товариства “Просвіта” та вкрай галасливих проте невпливових партій. Подейкують, що декого з них в часи існування СРСР також за якісь дрібні “гріхи” перед тоталітарною чужинською владою викликали до кабінетів всюдиприсутнього КГБ. Але “співбесіди” не заважали їм писати політичні доноси й складати низькоякісні і беззмістовні оди безальтернативній Компартії. Попри письменницький талант Винниченка та активну діяльність в Галичині Грушевського, обидва виявились нікудишніми державотворцями. Втрата українцями держави була не лише наслідком брутальної агресії диких москвинів, котрих очолювали картаві й горбоносі комісари. Найбільшими ворогами української національної ідеї й державності виявились тогочасні слабкодухі “батьки нації”. Історія засвідчила, що на перший Всеукраїнський Військовий З‘їзд прибули делегати від більш ніж одного мільйона двохсот тисяч українських військовиків, на другий - репрезентанти майже трьох мільйонів. Відомо, що самозакохані політикани трактували їх агітаційним матеріалом. (Нехай пробачать мені нащадки за образливе порівняння, але я не знаходжу іншого відповідника). Щирі поривання та прагнення свідомих українців позбутися врешті-решт московського іга були нівельовані вимогою воювати супроти Німеччини й Австро-Угорщини задля здійснення взятих на себе Центральною Радою перед Тимчасовим урядом зобов’язань. Наслідки деструктивної діяльності – трагічні. Здеморалізовані дивізії саморозпускались, а в скрутну годину надміру заполітизовані вояки не змогли належним чином протистояти жорстоким зайдам.

Нинішні лицемірно-театралізовані дійства довкола вшанування полеглих в січні 1918 року під Крутами юнаками, провокують кожну непримиренну з нещирістю і лукавством душу до справедливого обурення. Загалові нав'язали хибні уявлення про ті події й свідомо замовчують причини, котрі спонукали студентів до ЧИНУ. На відміну від тогочасних (та і нинішніх також) політиканів, вони не виголошували емоційних монологів й не давали порад космічних масштабів. Хлопці не запобігали перед наділеними владою, не запитували куди йти й що робити. Вони зуміли стати над внутрішньою гризнею й самоорганізувалися проти зовнішньої агресії. Без вказівок претендуючої на непомильність влади.

Не зайве провести аналогії й з нинішнім днем, оскільки сьогоднішні виклики нічим не відрізняються від тих, з якими зіткнулись українці в 1917-1921 роках. Вже не перший, не сотий і не двохсотий рік торуємо шлях до омріяної та оспіваної предками реальної (а не бутафорної) незалежності. Вкотре обдурений народ, втомившись споглядати на нелогічні й беззмістовні політичні пертурбації (точніше, підлу щурячу гризню новопосталих магнатів), повернувся до вже звичної для нього ролі пасивного спостерігача. Часи шляхетного середньовічного лицарства минули, тому чесні двобої з нинішніми хамовитими українофобами не в пошані. Проте скиглійськими скаргами на недолю та несправедливість біді не зарадиш.

Духовна влада є набагато тривкішою ніж політична. Саме її механізми по-суті й стягують націю в єдине ціле. Ця влада побудована на особистому прикладі, але не на примусі до дії. І саме усвідомлення причетності до чогось великого, могутнього, відвічного й водночас довічного, дарує розуміння, що кожен з нас є не часткою всепереварюючої біомаси, а повноцінною одиницею нації. Юнаки, ЧИН яких свідомі українці щороку вшановують це зрозуміли. Чи зрозуміємо це ми нині?
Олесь ВАХНІЙ

_________________
Хай Живе!
Леонід Йорж


Повідомлень: 290
Звідки: Україна

ПовідомленняНаписане: 30 січня 2012, 00:03 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Безперечно, саме ДУХ скріплює в кулак націю. Не потрібно сприймати те, що я казатиму, - критично. Просто, маю намір в унісон вищесказаному показати своє бачення піднятого питання. Знаю, сюди може злетітися гайвороння із різних контор. І свідомо чи не свідомо рвати й шматувати думку. І так, і сяк такі критики працюватимуть супроти України.
Є тонесенькі ниточки, тонші павутинки, якими ДУХ Нації зв'язаний словесно в одне ціле. Яким чином, як підібрати слова, щоб влучно ними описати цей ДУХ?
Ось у чому полягає проблема. Як у тому анекдоті - "нутром чую, а виразити не можу".
Нація - це поле, засіяне житнім зерном.
На полі проростає із зерна жито. Але й проростає бур'ян - чортополох. Одні дбають за полем - виполюють бур'яни, а Інші - сидять з ложками в руках і чекають із зібраного врожаю житнього хліба.
На жаль, із ложками сидить більшість. А працюють одиниці. І чим менше цих одиниць. тим більше чортополоху росте в полі. Більшість називає тих, що працюють, лохами, вважають, що їм чогось в голові не вистачає. А до столу, до готового хліба із зібраного врожаю більшість біжить перша і ліктями розштовхує одне одного, і тих - хто працював в полі. Націоналісти - це свідомі українці, працюючі на полі Нації.
Націоналісти засіюють золоті зерна Української Націоналістичної Ідеї в душі людей і дбають про те, щоб зерно проросло і дало плоди. Працюють Націоналісти не рахуючись із власним життям, а порою і втрачають його,
Вороги ж усе роблять навпаки, вирощують в душах людей чортополох.
Ось вам і уся казочка. Ось вам і Біблія про ДУХ чистий - Святий Дух. І дух - нечистий - дух диявола. Диявол керує - спокушує людей і в їх душах буяє чортополох. Націоналістами ж керує Бог. Тому - Український Націоналізм - це Любов!

(це ще тільки початок. бо ж тему потрібно розкрити)
_________
Пан Майор
Олесь Вахній


Повідомлень: 219
Звідки: Київ

ПовідомленняНаписане: 30 січня 2012, 16:27 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Так і є

_________________
Хай Живе!
Леонід Йорж


Повідомлень: 290
Звідки: Україна

ПовідомленняНаписане: 30 січня 2012, 19:00 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Олесь Вахній написав:
Так і є

Дякую за розуміння!

__________
Пан Майор
дід Володя


Повідомлень: 4756
Звідки: Галичина

ПовідомленняНаписане: 31 січня 2013, 03:36 Переглянути профілі учасників     Відіслати листа     Відповісти цитуючи     Догори

Львів .Смолоскипна хода.

http://gazeta.ua/articles/politics-photo/_u-lvovi-na-marshi-gerojiv-krut-vigukuvali-livacki-gasla-j-vimagali-zbroyu/479804
Юрій Михальчишин...
http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=PoLn8XbRim8

Слава Героям!

 
Нова тема Відповісти

 
ВО "Свобода"
Олег Тягнибок - голова партії
Всеукраїнське об'єднання "Свобода"
http://www.tyahnybok.info

Виступає за:
захист прав українців
шану національних героїв та святинь
поширення української мови
тверду проукраїнську політику



ВО "Свобода"
Українська права партія,
зареєстрована в 1995, однак
діяла з перших років
здобуття незалежності. Програма ВО "Свобода" є
Програма захисту українців

Основні напрямки програми:
визнання голодомору та
репресій геноцидом українців,
захист української мови,
визнання ОУН-УПА,
національна справедливість



Лічильники

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET